Від Войнова до Довбика, від Блохіна до Шевченка. Як українські футболісти боролися за "Золотий м'яч" і досягали успіху.

Нападник італійської Роми Артем Довбик отримав чергове визнання після надзвичайно вдалого попереднього, сезону-2023/24. Цього разу форварда збірної України номінували на найпрестижнішу індивідуальну нагороду в футболі "Золотий м'яч".
Ексгравець іспанської Жирони -- далеко не перший українець, який привернув увагу організаторів престижної відзнаки. Ба, навіть більше -- став уже 16-м таким сином своєї Батьківщини. Як складалися відносини земляків Тараса Шевченка та Лесі Українки зі створеним знаменитим журналом France Football призом за зусилля? Хто найчастіше потрапляв у об'єктив уваги представників видання? Про кого вболівальники незаслужено забули? Згадуємо усіх українців серед найкращих футболістів світу та Європи, й чекаємо нових перемог. Ігровий шлях левової частка гравців безпосередньо повязаний із кар'єрою в київському Динамо.
Юрій Войнов – видатний український спортсмен, який зробив значний внесок у футбольну історію. Народився в 1959 році в Московській області, він провів більшу частину свого життя в Україні. Після здобуття незалежності в 1991 році, Войнов отримав український паспорт. У результатах опитування він зайняв 12-е місце. Це досягнення стало можливим завдяки його виступу на Чемпіонаті світу 1958 року, де він став першим українським футболістом, який зіграв на цьому турнірі, провівши на полі всі 5 матчів.
Анатолій Бишовець увійшов до списку FF після восьми років. Сезон 1966 року став піком його кар'єри як нападника. Гравець "Динамо" відзначився 21 голом у 36 матчах, що допомогло київській команді здобути титул чемпіона СРСР. В результаті, під час своїх виступів Бишовець чотири рази вигравав національний чемпіонат разом з "біло-синіми", а у 1967 році в голосуванні зайняв 15-те місце, отримавши 5 балів.
Володимир Мунтян -- одна з легенд київського Динамо. На рахунку "Муні" майже 400 матчів за столичний український клуб, 7 титулів чемпіона СРСР, перемоги у КВК та Суперкубку УЄФА. У 1969-му, після 10 голів хавбека у 34 матчах, в опитуванні FF Мунтян посів 23 місце з 1 балом.
Євген Рудаков вважається чи не кращим голкіпером у історії киян. Ще один уродженець Москви практично повторив шлях одноклубника Мунтяна по виграним титулам, але на ЗМ номінувався двічі. У 1971-му Рудаков посів 12 сходинку з 6 балами, а за рік був 18-й з 1 балом.
Леонід Буряк став номінантом престижної відзнаки в один із двох найкращих сезонів для Динамо в історії. У 1975 плеймейкер був 23-м із 2 балами. Варто сказати, що найкращий сезон на індивідуальному рівні Буряк провів у 1980-му, коли забив 15 м'ячів у 36 матчах.
Олег Блохін — це ім'я, яке знайоме навіть тим, хто не цікавиться футболом. Він неодноразово встановлював рекорди і безперечно вважається найвидатнішим футболістом в історії київського Динамо та збірної СРСР. Не дивно, що його стосунки з "Золотим м'ячем" мали особливий характер.
Саме він став першим українцем, якому вже тоді знаменита нагорода підкорилася. Сталося це в 1975-му, після незабутнього сезону у виконанні ДК на міжнародному рівні й одразу 23 забитим м'ячам, із яких 5 провів у єврокубку. Рідному Динамо Блохін віддав 18 років, а на ЗМ номінувся ще тричі -- у 1974, 1976 та 1981.
Олег Протасов у 1985 році провів вражаючий сезон. Нападник Дніпра відзначився 45 голами в 43 поєдинках, що не могло залишитися непоміченим організаторами престижних нагород. В результаті, Протасов зайняв 7-е місце в рейтингу. Окрім виступів за Дніпро, він також грав за київське Динамо, грецький Олімпіакос та японську Гамбу Осаку. За свою професійну кар'єру нападник забив понад 250 голів.
Ігор Бєланов — другий українець, який здобув престижну нагороду, і це сталося в 1986 році. Його прізвиська "Ракета" та "Кульова блискавка" були не випадковими. Після виступів за "Чорноморець" нападник провів ще три сезони у "Динамо" під керівництвом Блохіна, ставши одним із ключових чинників перемоги команди у Кубку Кубків і успішно виступивши на чемпіонаті світу. Завдяки цим досягненням він переміг у голосуванні, випередивши таких зірок, як Еміліо Бутрагеньйо та Гарі Лінекер.
Бєланов також спробував свої сили за межами країни, проте його кар'єра в німецьких клубах Боруссії з Менхенгладбаха та Айнтрахті з Брауншвейгу не була успішною з різних причин. Завершував він свою кар'єру на рідній землі, виступаючи за Чорноморець та Металург з Маріуполя.
Павло Яковенко був одним із ключових гравців другої легендарної команди Валерія Лобановського. Він також здобув перемогу у КВК-1986 і піднімав всі титули, які вигравало Динамо в 80-х та 1990 році. Завдяки цьому його включили до списку номінантів на ЗМ у 1986 році. У підсумку, один із найрозумніших вихованців Метра, а також "хрещений батько" Олександра Алієва та Артема Мілевського, отримав 3 бали і зайняв 21-ше місце.
Анатолій Дем'яненко — ще одна видатна постать в історії клубу Динамо. Один з найкращих захисників свого часу провів майже 450 матчів у складі "біло-синіх", здобувши 13 титулів на рівні клубу, а також відзначився перемогою з молодіжною збірною на чемпіонаті Європи 1980 року та другим місцем на Євро-1988. Проте його тренерська кар'єра не була такою успішною. На Золотому м'ячі він отримав номінацію в 1985 році, набравши 1 бал і зайнявши 29-у сходинку, а через три роки — 3 бали, що дозволило йому піднятися на 13-ту позицію.
Олег Кузнецов став одним із 4 динамівців, яких було номіновано на ЗМ у 1988-му. Захисник посів 11 місце із 4 балами. За рік, після вдалого Євро-1988, Кузнецов був 17-м із 2 балами. Другим став Олександр Заваров. Один із найбільш обдарованих атакувальних півзахисників у історії України привернув увагу вже після переходу з Динамо до Ювентуса, й набрав 5 балів (8 місце). За рік Заваров набрав 1 бал, посівши 23 місце, а вперше був номінований на нагороду у 1987-му. Нарешті, ще один зірковий "динамівець" золотої для киян епохи Олексій Михайличенко з 41 балом був 4-й, а в 1991-му взяв лише 1 бал і був 21-м.
Олександр Шовковський -- один з останніх дійсно зіркових вихованців Лобановського. Сьогодні наставник Динамо, у 1999-му Шовковський був включений у список завдяки гучному виступу у Лізі чемпіонів. Тоді кияни зупинилися за крок від фіналу, поступившись у 1/2 змагання німецькій Баварії.
Андрій Шевченко є одним з найвідоміших українських атлетів. Сьогодні він займає посаду голови Української асоціації футболу і вважається легендою київського Динамо та італійського Мілана. У 2004 році форвард здобув "Золотий м'яч", що стало кульмінаційним моментом його кар'єри.
Враховуючи численні номінації (1998, 1999, 2000, 2001, 2003, 2004, 2005, 2006), багато хто вважає Шевченка найвидатнішим футболістом в історії українського футболу.