Сваток став п'ятим гравцем збірної України, який представляє клуб з-за меж Європи.

У грі проти збірної Грузії (1:0) тренерський склад української команди вирішив випустити на поле захисника Олександра Сватка, який представляє американський клуб Остін. Це стало знаковою подією, адже він став п'ятим гравцем, який не належить до європейських клубів, що взяв участь у матчах нашої національної збірної з моменту її створення. Більше того, він також є другим футболістом з США, який отримав таку можливість.

Першим (і допоки - єдиним) представником екзотичного чемпіонату Японії у національній команді України є Олег Протасов. Славетний бомбардир 1980-х років, який чотири сезони поспіль (1984-1987) забивав за Дніпро у чемпіонаті СРСР не менше 17 м'ячів, а у 1985-му наколотив фантастичні 35 голів за 33 матчі, залишився в історії збірної СРСР другим бомбардиром після киянина Олега Блохіна (28 голів проти 42). Теоретично могло б бути й більше, але останній матч за радянську команду Протасов провів у листопаді 1991-го - коли "тюрма народів" розвалювалася остаточно.

У 1992 році, коли народжувалася збірна України, Протасову було тільки 28 - вік розквіту. Він був зіркою грецького Олімпіакосу, де разом із ще одним знаменитим вихованцем Дніпра - Геннадієм Літовченком - грав під керівництвом того ж Блохіна, але до національної команди України через різні об'єктивні та суб'єктивні причини потрапив тільки на одну гру - вже у 30 років - із японського Гамба Осака. В Японії Протасов провів 1994-1995 роки у своїй кар'єрі, забив більше 20-ти голів, а потім повернувся до Греції.

Однак саме той поєдинок - перший у відборі до Євро-1996, який українська команда зіграла у Києві проти литовської збірної і завершився поразкою 0:2 (7 вересня 1994 року) - став як першим, так і останнім для зіркового нападника у складі головної команди України.

Після того, як Валерій Лобановський спробував оновити склад національної команди під час відбору до ЧС-2002, де нас на стадії плей-оф зупинили майбутні віце-чемпіони світу з Німеччини, його зусилля щодо створення нової команди продовжив новий наставник збірної України Леонід Буряк.

Саме під його началом у головній збірній України у 2002-2003 роках дебютували дуже яскраві та неординарні майстри - Сергій Закарлюка, Олександр Рикун, Андрій Воронін, Максим Калиниченко, Руслан Ротань, Олег Гусєв. Хтось зумів себе проявити у національній команді, хтось - не дуже. Але пошук Буряк вів якісний.

Одночасно він здійснював глибоку ревізію кадрового складу, надаючи можливість проявити свої здібності й заслуженим ветеранам. Так, 17 квітня 2002 року під час спарингу між збірними України та Грузії (2:1) на футбольному полі вийшов Сергій Нагорняк, який не грав за національну команду понад три роки. У 2000 році він вирушив до Китаю, де здобув популярність, а потім отримав запрошення від Буряка з клубу Шандунь Лунен, що в Цзінані. Проте цей матч став для нього останнім у складі збірної України.

У 2002 році останні матчі за національну збірну зіграли Юрій Максимов та Сергій Скаченко. У 2003 році до списку гравців, які завершили кар'єру в команді, увійшли Віктор Скрипник, Сергій Коновалов та Віталій Рева. До того ж, варто згадати про Олега Лужного, Сергія Попова, Геннадія Зубова та Олександра Мелащенка, які виступали за збірну України до вересня 2003 року, останнього місяця роботи Буряка на посаді тренера, але завершили свою кар'єру в збірній вже після його відставки.

Через два десятиліття до складу збірної України приєднався новий футболіст з азійського клубу Аль-Айна з Об'єднаних Арабських Еміратів, який на той момент тренував нинішній наставник національної команди Сергій Ребров. Андрій Ярмоленко, один із найзнаменитіших гравців в історії української збірної (124 матчі, 46 голів), раніше виступав за київське Динамо (70 матчів, 29 голів), дортмундську Боруссію (7 матчів, 6 голів) та лондонський Вест Гем (32 матчі, 10 голів).

Дебют Аль-Айна у складі національної збірної відбувся 21 вересня 2022 року під час Ліги націй УЄФА 2023, коли команда зустрілася зі Шотландією, зазнавши поразки з рахунком 0:3. У тому ж місяці Ярмоленко взяв участь у ще двох матчах Ліги націй: проти Вірменії (перемога 5:0) та знову зі Шотландією (0:0). У червні 2023 року він зіграв у товариській грі з Німеччиною, яка завершилася внічию 3:3, а також у двох кваліфікаційних матчах Євро-2024 проти Північної Македонії (перемога 3:2) і Мальти (1:0). Після цього Ярмоленко повернувся до Динамо.

Гравцем Аль-Айну він провів 6 матчів у складі національної збірної. Голів у них не забивав.

За свою кар'єру Сергій Кривцов провів у національній збірній України 34 матчі, з них 31 - представляючи донецький Шахтар. Після переходу із запорізького Металурга до складу гірників у далекому 2010 році центральний захисник у головній збірній вперше зіграв у вересні 2011-го.

У січні 2023 року вихованець запорізького футболу приєднався до одного з найпотужніших клубів MLS — Інтер Маямі. У 2023 році команда виграла Кубок Ліг, а в 2024-му здобула титул найкращої команди Ліги за кількістю очок, здобутих у регулярному чемпіонаті, а також стала переможцем Східної конференції. Це не дивно, адже в команді Кривцова грають такі зірки, як Ліонель Мессі, Серхіо Бускетс, Луїс Суарес та Хорді Альба.

Представляючи Інтер Маямі, Кривцов у головній команді України провів перший матч 19 червня 2023 року у відборі Євро-2024 (Мальта - 1:0), а потім ще два у рамках цього ж відбору у вересні 2023-го (Англія - 1:1, Італія - 1:2).

Він удостоївся звання першого делегата клубу Західної півкулі в національній збірній України.

Центральний захисник, який перебрався з Дніпра-1 до американського Остіна влітку 2024 року, пропустив вересневі матчі Ліги націй УЄФА 2025, а в грі зі збірною Грузії 11 жовтня 2024-го вийшов на заміну вже наприкінці основного часу.

Це була його восьма гра у складі національної команди, третя - у 2024 році, і перша - як представник північноамериканського клубу. Таким чином, Сваток став другим футболістом з МЛС, який отримав виклик до збірної України. Однак, з огляду на амбіції цієї ліги, напевно, не останнім. Очікується, що в майбутньому приєднаються й інші українські гравці.