Вражаючий дебют та гол Мудрика: як Україна здобула перемогу над Грузією у Лізі націй.

Михайло Мудрик виступає проти грузинських оборонців у поєдинку Ліги націй УЄФА.

Звичайний трудяга на центральній позиції, який завоював серця українських уболівальників.

Іван Калюжний – футболіст, про якого, чесно кажучи, більшість українців дізналися тільки вчора. Хоча він грає на позиції опорного півзахисника в команді "Олександрія" і безумовно є основним гравцем, його ніколи не викликали до національної збірної України. Крім того, він не потрапляв у рейтинги молодих та перспективних футболістів.

Фото: EPA/UPG Іван Калюжний у боротьбі за м'яч у матчі проти Грузії.

Кар'єра 26-річного футболіста складається досить незвично, з частими переїздами до Індії та Ісландії, а також поверненням до Олександрії. Тому було важко передбачити, що він потрапить до стартового складу. Проте тренер Сергій Ребров вирішив довіритися гравцеві і вийшов з ним на поле з перших хвилин у його дебютному матчі. Іван Калюжний не підвів, демонструючи відмінну гру. За даними аналітичного центру sofascore, протягом 90 хвилин гри гравець виграв 8 з 13 єдиноборств та 3 з 4 верхових дуелей. Крім того, він зробив ключовий пас, який став важливим моментом матчу.

Коли висококласні гравці з Грузії намагалися створити загрозу біля нашого штрафного майданчика, саме Калюжний виявився нездоланним бар'єром. Важко змагатися з футболістом, чий зріст сягає майже 190 сантиметрів, а вага — 85 кілограмів. Дебютант у грі проти Грузії справді виконував важку роботу, полегшуючи завдання Судакову та Шапаренку в захисті. Проте вболівальники запам'ятали його не лише за гру, а й за його відданість та бажання захищати кольори своєї країни не на словах, а на полі.

Зображення: EPA/UPG Іван Калюжний виступає в обороні під час зустрічі з Грузією в рамках Ліги націй УЄФА.

"Грати за національну команду завжди було моєю мрією", - поділився він після матчу. Сергій Ребров, тренер української збірної, не стримувався у своїх похвалах на адресу футболіста. Він зазначив, що знає Івана ще з часів свого перебування в "Динамо", коли Калюжний виступав за резервну команду киян, і тому не мав жодних сумнівів у його здібностях. Чи зможе гравець підтримати той же рівень у майбутньому - це залишається питанням, але цей матч безумовно залишиться в пам'яті як яскрава вистава опорного півзахисника, який вразив усіх. І, на щастя, не лише він.

Мудрик згадав, що все ще має навички гри у футбол.

Нещодавно на Lb.ua вийшов матеріал про те, що робити Михайлові Мудрику далі після відверто провальних двох років у "Челсі". Йожеф Сабо, Сергій Нагорняк і Євген Левченко намагалися проаналізувати проблеми українця та пояснити, як вийти з кризи. Після гри з грузинами склалося враження, що цей текст потрапив безпосередньо до рук Михайла, чи навіть швидше - до Реброва.

Фото: EPA/UPG Михайло Мудрик біжить уперед у матчі проти Грузії в Лізі націй.

Головний тренер збірної України надав Михайлові можливість діяти вільніше, але водночас не звільнив його від обов’язків у захисті. Мудрик віддячив результативною грою. По-перше, він вразив ворота суперника чудовим голом на 35-й хвилині матчу. Як у найкращі часи перебування в "Шахтарі", Михайло змістився з флангу до центру і майстерно влучив у дальній кут.

Більше того, Мудрик не обмежувався лише грою на лівому фланзі. Коли виникала така необхідність, він просувався ближче до центра поля, взаємодіючи з м'ячем разом із Судаковим, Шапаренком та Калюжним. Це дозволяло йому притягувати до себе гравців з Грузії, і він справді виглядав задоволеним своїми діями. Крім того, він регулярно опускався в глибину, щоб підтримувати Матвієнка в відборі м'яча та активно брав участь у пресингу. В результаті, Михайло отримав звання найкращого гравця матчу.

Зображення: EPA/UPG Михайло Мудрик демонструє свої навички під час зустрічі з Грузією в рамках Ліги націй УЄФА.

Після матчу він зазначив, що "наша жага до перемоги була сильнішою, і ми досягли свого". Водночас вінгер обійшов питання про порівняння з грузином Хвічею Кварацхелією, що свідчить про його зрілість і чіткість цілей. Мудрик акцентував увагу на важливості команди, а не власних досягнень, що також має велике значення.

Як розміститися на одній частині поля

Нарешті забули про власне его ще двоє гравців - це Георгій Судаков і Микола Шапаренко. Не те щоб вони були самозакоханими футболістами, які не думають про команду, але в останніх поєдинках відчувалося, що їм складно грати вдвох. Поодинці - без перебільшення обдаровані, розумні гравці, але разом хлопцям було складно.

Зображення: EPA/UPG Георгій Судаков у матчі Ліги націй УЄФА проти збірної Грузії.

Кожен з них волів самотужки розпочинати атаки, тягнув на себе із розрізними пасами, тим самим псуючи загальну картину гри. Напротивагу, у матчі з Грузією їм вдалося віднайти баланс, золоту середину в середині поля, даруйте вже за тавтологію. І Шапа, і Жора по черзі протягували м'яч, по черзі ризикували й, найважливіше, шукали один одного на полі. Футбольний розум дозволяв грати комбінаційно і результативно. Так, не все вдавалося, але вчора гравці вперше не затуляли один одного, а навпаки - виштовхували на футбольну сцену. Тому й кожен мав щонайменше один шанс відзначитися голом.

Повернення до витоків.

У підсумку Україна змогла перемогти у непростої команди Грузії, яка вже встигла пошуміти на Чемпіонаті Європи й очолила групу 1 у Лізі націй. Секрет полягає у простоті й балансі. Так, у складі збірної України грає чимало футболістів з кращих ліг світу, так, ми говоримо про "золоте покоління українського футболу", але все це нічого не вартує без основи.

Фото: EPA/UPG Гравці збірної України з футболу святкують після голу у ворота Грузії.

Українська національна команда відрізняється невтомною працею та відданістю, без яких швидкий Мудрик, технічні Судаков і Шапаренко, а також потужний Забарний не зможуть забезпечити успіх. У нинішніх умовах війни за свободу ця команда повинна грати з душею. Вчора їхні серця билися в гармонії один з одним.

У наступному поєдинку збірна України зустрінеться з командою Чехії. Змагання відбудеться 14 жовтня.