Атлетіко в драматичному фіналі вирвав перемогу в ПСЖ у Парижі.

Команда Луїса Енірке тиснула на суперників увесь матч, але в підсумку програла.

Пізні матчі Ліги чемпіонів УЄФА завжди приваблюють увагу завдяки яскравим афішам. Але чи можна вважати зустріч на Парк-де-Пренс між французьким Парі Сен-Жермен і мадридським Атлетіко такою подією — це питання, яке мали вирішити, безпосередньо, вболівальники. Незалежно від цього, ми говоримо про дві команди, які точно не повинні були опинитися в нижній частині турнірної таблиці після трьох проведених матчів.

Однак є як є -- колектив Луїса Енріке лише за рахунок домашньої нічиєї проти нідерландського ПСВ випереджав команду Дієго Сімеоне, яка примудрилась отримати розгром на полі лісабонської Бенфіки (0:4), після чого її ще й нокаутував французький Лілль на Метрополітано (1:3). Парижани із своєю єдиною поразкою на виїзді від лондонського Арсеналу (2:0) на ці виступи "матрацників" дивились із глибоким занепокоєнням.

Команда Енріке активно розпочала матч, продемонструвавши своє бажання атакувати. Уже на ранніх хвилинах біля воріт Облака виникло справжнє пожежа. Хакімі, Дембеле та Баркола мали свої шанси, а вже на 14-й хвилині після помилки Ленгле під тиском Дембеле в центрі штрафного майданчика, Облаку довелося рятувати свою команду від удару Заїра-Емері. Однак той вразив ворота, перекинувши м'яч над досвідченим голкіпером.

Атлетіко, перебуваючи під тиском, виглядав досить в'яло і, ймовірно, зіткнувся б із значно більшими труднощами, якби не вчасне пробудження. Відповідь команди Сімеоне була блискавичною: вже на 18-й хвилині Моліні пощастило з відскоком від Мендеша на правому фланзі штрафного, під час прострілу від молодшого Сімеоне, а саме Джуліано. Захисник Атлетіко влучно пробив у дальній кут.

Події розвивалися так, що "червоно-сині" володіли м'ячем у великій кількості, проте не створили жодних небезпечних моментів біля воріт Облака. Лівий фланг оборони Атлетіко зазнавав значного тиску з боку Дембеле, а Галан не зміг витримати високий темп гри. Тому на цьому фланзі з'явилися не лише Альварес, а й Галлагер, адже це забезпечувало більшу надійність. В результаті, французькому форварду вдалося стримати тиск, що ускладнило завдання для решти атакуючої ланки ПСЖ.

У другому таймі теплова мапа гравців мадридської команди показувала, що вони в основному зосереджувалися в районі свого штрафного майданчика. Це було зумовлено значним тиском з боку суперників, а також дотриманням захисної стратегії, характерної для команди Сімеоне. Їм було абсолютно байдуже до думок сторонніх спостерігачів. Хоча "червоно-сині" мали помітну перевагу, справжніх небезпечних моментів біля воріт суперника створити не вдалося.

Облак витягував складні м'ячі в критичних ситуаціях, а його одноклубники виконували решту роботи більш-менш стабільно. Незважаючи на те, що фланги Атлетіко дійсно давали тріщину, а Сімеоне лише продовжував підсилювати захист новими гравцями, ПСЖ, на жаль, міг покладатися лише на стандартні подачі з флангів та дальні удари. Хоча це й створювало загрозу, але не відповідало вимогам для досягнення другого гола.

Зовсім за 15 секунд до фінального свистка в додатковий час, Грізманн, використовуючи лівий фланг під час контратаки, зробив точний діагональний пас на правий край штрафного майданчика. Там Корреа впорався з захисником і влучно пробив у дальній кут воріт. На стадіоні Парк-де-Пренс панувала атмосфера шоку. У наступному матчі французький Парі Сен-Жермен відправиться в гості до мюнхенської Баварії, в той час як мадридський Атлетіко зустрінеться з чеською Спартою у Празі.