10 футболістів з найбільшою кількістю поєдинків за національну команду
Лідер цього рейтингу продовжує нарощувати відрив від переслідувачів...
Грати за національну команду — це велика честь і серйозна відповідальність для кожного професійного футболіста. Лише обрані мають можливість продемонструвати свої здібності на такому високому рівні, і лише деякі з них можуть похвалитися тим, що зіграли більше ста матчів за свою збірну.
Проте є й щасливчики, які провели на полі значно більше, ніж "академічна" межа у 100 матчів. Сьогодні ми запрошуємо вас до обговорення десяти футболістів, котрі можуть похвалитися найбільшою кількістю зустрічей за свої національні команди у світовому футболі...
Мухаммад ад-Деая розпочав свою футбольну кар'єру на початку 90-х років XX століття. Цікаво, що спочатку він обрав позицію воротаря у гандболі, але після переконань свого старшого брата вирішив спробувати себе у футболі. На клубному рівні ад-Деая грав виключно в Саудівській Аравії, представляючи лише два клуби - "Аль-Таї" та "Аль-Хіляль". Він неодноразово ставав чемпіоном Саудівської Аравії, здобував Кубок наслідного принца та інші престижні нагороди.
За збірну Саудівської Аравії Мухаммад виступав із 1993 по 2006 роки. У 1996 році саудити з ад-Деая вигравали Кубок Азії, а також Мухаммад їздив аж на чотири чемпіонати світу. На трьох з них (у 1994, 1998 та 2002 роках) він був безумовним номером один своєї збірної, а на ЧС-2006 перебував тільки у заявці, й після того мундіалю у Німеччині завершив міжнародну кар'єру.
На клубному рівні воротар виступав до 2010 року. Зараз йому 52 роки.
Мексиканський центральний півзахисник Андрес Гуардадо добре відомий у Європі за виступами насамперед за ПСВ, "Депортіво" та "Бетіс". Із нідерландським клубом цей футболіст двічі ставав чемпіоном країни та володарем Суперкубку, а ось із "зелено-білими" у 2022-му вигравав Кубок Іспанії. Причому у фіналі "Бетіс" в серії пенальті обіграв "Валенсію", за яку Андрес також виступав у попередні роки, а сам Гуардадо відзначився одним із точних ударів в післяматчовій "лотереї".
Андрес Гуардадо розпочав свої виступи за збірну Мексики в грудні 2005 року. Протягом своєї кар'єри він провів 179 матчів (дані можуть варіюватися в залежності від джерела), а своє міжнародне життя футболіста вирішив завершити лише навесні 2023 року. Серед його найзначніших досягнень з національною командою - три Золоті кубки КОНКАКАФ, які мексиканці виграли у 2011, 2015 та 2019 роках. Окрім цього, Гуардадо брав участь у п'яти чемпіонатах світу (2006, 2010, 2014, 2018 та 2022).
Наразі 38-річний Гуардадо продовжує активну кар'єру, виступаючи на клубному рівні за мексиканський "Леон".
Серхіо Рамос, один з найвідоміших центральних захисників сучасного футболу, має за своєю спиною 180 матчів за збірну Іспанії. Він вперше вийшов на поле в національній команді у 2005 році, коли йому було лише 18 років. Протягом своєї кар'єри Рамос взяв участь у чотирьох чемпіонатах світу (2006, 2010, 2014 та 2018), і в 2010 році саме його внесок допоміг Іспанії здобути титул найкращої команди світу. Окрім цього, він двічі поспіль вигравав чемпіонати Європи у складі "Червоної фурії" в 2008 та 2012 роках.
На клубному рівні Рамос здобув статус справжньої ікони "Реала". У складі цього клубу захисник виграв чотири трофеї Ліги чемпіонів, п'ять чемпіонських титулів Іспанії та понад десять інших нагород. У 2021 році Серхіо вирішив залишити Мадрид, щоб протягом двох років виступати за "Парі Сен-Жермен", а сезон 2023/24 провів у своїй рідній "Севільї".
На сьогоднішній день 38-річний Серхіо Рамос є вільним агентом. Він не зробив офіційної заяви про завершення своєї кар'єри і, згідно з недавніми новинами, активно шукає нові можливості для продовження виступів на високому рівні.
Таку ж кількість міжнародних матчів – 180 – має на своєму рахунку Лука Модрич, який протягом багатьох років виступав разом із Серхіо Рамосом у "Реалі". Цей талановитий півзахисник здобув популярність у "Тоттенхемі", а в серпні 2012 року перейшов до "Реала" за 35 мільйонів євро і з тих пір став незмінним членом команди "бланкос". Разом із мадридцями Модрич виграв величезну кількість трофеїв, включаючи шість титулів Ліги чемпіонів і чотири перемоги в іспанській Ла Лізі.
Лука Модрич виступає за збірну Хорватії з березня 2006 року і продовжує це робити до сьогодні. Протягом останніх семи років він є капітаном своєї національної команди, з якою взяв участь у чотирьох чемпіонатах світу: 2006, 2014, 2018 та 2022 років. У 2018 році хорватська команда здобула срібні медалі, а в 2022 році – бронзові. Крім того, у 2018 році Лука отримав престижну нагороду Золотий м'яч, підтвердивши свій статус одного з найкращих футболістів світу.
На даний момент Модричу виповнилося 39 років, і він все ще виступає як у складі "Реала", так і за національну команду Хорватії.
Центрального півзахисника Ахмеда Кано в Європі не так часто згадують, але в азіатському футболі він залишав значний слід, починаючи з кінця 2000-х і до нещодавнього часу.
Найбільш видатне досягнення Кано - це 182 матчі, проведені у складі національної збірної Оману. Ця команда ніколи не досягала значних спортивних результатів, проте Ахмед виступав за неї із 2003 року, дебютувавши у 18 років 7 місяців та 2 дні. З Оманом Кано тричі взяв участь у Кубку Азії - в 2007, 2015 та 2019 роках. На останньому з перерахованих турнірів оманці навіть зуміли вийти у плей-офф - до 1/8 фіналу, на чому їхній шлях, власне, й припинився.
На клубному рівні Кано виступав за команди з Саудівської Аравії, Оману, Кувейту, Об'єднаних Арабських Еміратів та Катару. Він завершив свою спортивну кар'єру на початку 2023 року. Зараз йому 39 років, і він займає посаду тренера резервної команди катарського клубу "Аль-Шамаль".
Ахмед Хасан, котрий діяв на позиції центрального атакувального півзахисника, є справжньою легендою єгипетського футболу, хоча деякі молоді шанувальники гри № 1 можуть резонно заперечити, віддавши ці лаври Мохамеду Салаху. Втім, форвард "Ліверпуля" навряд чи досягне такої ж позначки щодо кількості матчів за "фараонів", як Хасан.
Ахмед Хасан вперше вийшов на поле в складі національної команди наприкінці 1995 року, коли йому виповнилося 20 років, 7 місяців і 27 днів. Під час свого виступу за "фараонів" він чотири рази здобував титул чемпіона Кубка африканських націй (у 1998, 2006, 2008 та 2010 роках), однак жодного разу не потрапив на чемпіонати світу, оскільки єгипетська команда не змогла пройти кваліфікацію з 1994 по 2014 роки.
Наприкінці 2013 року Хасан, якому на той момент було вже 38, вирішив завершити кар'єру футболіста. Незабаром він став функціонером у збірній Єгипту, потім недовго попрацював тренером у єгипетському клубі "Петроджет", а також був спортивним директором та виконувачем обов'язків наставника "Пірамідс". З 2020 року Ахмед Хасан - член правління єгипетського клубу ЗЕД, який базується у Гізі.
Ліонель Мессі досі продовжує свою кар’єру у футболі, але вже давно заслужив титул одного з найвидатніших гравців в історії цього виду спорту. Свою славу він здобув у "Барселоні", де пройшов складний шлях від юного таланту до справжнього футбольного генія. Мессі став десятикратним чемпіоном Іспанії, чотири рази вигравав Лігу чемпіонів, а також отримав безліч інших престижних трофеїв.
Ліонель Мессі розпочав свою кар'єру в збірній Аргентини в серпні 2005 року. Він дебютував на міжнародній арені у віці 18 років, 1 місяць і 24 дні. Мессі брав участь у п'яти чемпіонатах світу (2006, 2010, 2014, 2018 та 2022), і під час турніру в Катарі він допоміг своїй команді здобути бажаний титул найкращої збірної світу, забивши 7 голів у 7 матчах, включаючи дубль у фінальному поєдинку проти Франції. Окрім перемоги на ЧС-2022, він разом із "біло-блакитними" виграв два останні розіграші Кубка Америки - у 2021 та 2024 роках.
На цей час Ліонелю Мессі виповнилося 37 років. Він продовжує свою кар'єру на клубному рівні в США, виступаючи за "Інтер Маямі", а також активно підтримує національну збірну Аргентини. Це дає шанувальникам сподівання побачити його у дії на чемпіонаті світу 2026 року, який проходитиме на стадіонах США, Мексики та Канади.
На вершині рейтингу, як це можна було б спочатку припустити, все виявляється досить заплутаним і неоднозначним через різні підходи до обліку поєдинків. Проте, якщо орієнтуватися на офіційно визнані матчі ФІФА, то третє місце займає малазієць Со Джин Енн, котрий зіграв 195 матчів. Водночас Міжнародна федерація футбольної історії та статистики (IFFHS) визнає його гравцем з найбільшою кількістю поєдинків у чоловічому футболі на рівні збірних, що становить 219 матчів.
Со Джин Енн виступав за збірну Малайзії із 1969 по 1984 роки. За підрахунками Футбольної асоціації Малайзії, їх центральний захисник провів на міжнародному рівні 250 поєдинків, що згодом було визнано функціонерами Азіатської футбольної конфедерації, але ФІФА взяла до уваги лише 195 ігор.
Як би там не було, не виключено, що в найближчому майбутньому цифри щодо кількості зіграних матчів Со Джин Енном можуть змінитися, й це дозволить йому піднятися вгору у рейтингу. Все залежатиме від того, наскільки азіатські функціонери виявляться здатними успішно довести решті футбольної спільноти, що включені ними до підрахунку матчі Со Джин Енна дійсно визначалися як міжнародні.
Наразі Со Джин Енну 74 роки і він зав'язав із футболом, остаточно пішовши на пенсію (раніше пробував себе тренером та функціонером).
39-річний центрфорвард Бадер аль-Мутава є головною та безумовною легендою кувейтського футболу, а у 2010-му IFFHS визнавала його найкращим бомбардиром року у світі. Практично всю свою кар'єру на клубному рівні Бадер проводить за один клуб - кувейтську "Аль-Кадісію". Тут він виступає із 2002 року з невеликою перервою (січень - червень 2011 року) на оренду в саудівському "Аль-Насрі". З "Аль-Кадісією" аль-Мутава вісім разів ставав чемпіоном Кувейту, але ключове його досягнення у кар'єрі - це перемога з "королями" у 2014 році в Кубку АФК (Лізі чемпіонів АФК 2) - другому за значимістю клубному турнірі азіатського футболу.
За збірну Кувейту аль-Мутава грав із вересня 2003 року до червня 2022 року. На чемпіонатах світу не грав, бо кувейтці туди кваліфікувалися лише одного разу в історії і було це вже досить давно - у 1982-му. Натомість зіграв у фінальних частинах трьох Кубків Азії - у 2004, 2011 та 2015 роках. Щоправда, й там збірна Кувейту виступала, скоріше, у статусі статистів, адже здобула тільки 1 перемогу у 9 матчах на всіх трьох турнірах.
На даний момент 39-річний аль-Мутава продовжує свою кар'єру на клубному рівні, виступаючи за свою рідну команду "Аль-Кадісія", де займає посаду капітана.
Безумовним і, як здається, беззаперечним лідером рейтингу є Кріштіану Роналду, на рахунку якого 212 матчів за збірну Португалії. Цей форвард, як і Ліонель Мессі, встиг заслужити на статус живої легенди у футболі, все ще продовжуючи активні виступи.
Кріштіану Роналду вперше вийшов на поле у складі збірної Португалії в серпні 2003 року, коли йому виповнилося 18 років, 6 місяців і 15 днів. Незабаром після цього він здобув репутацію одного з ключових гравців команди, а згодом став її яскравою зіркою. Роналду представляв Португалію на п'яти світових чемпіонатах (2006, 2010, 2014, 2018 та 2022 роки) і має намір взяти участь у шостому, який відбудеться в 2026 році на території США, Мексики та Канади. Він також утримує титул найрезультативнішого гравця в історії фінальних турнірів чемпіонатів Європи, заробивши 14 голів, а в 2016 році став чемпіоном Європи, коли Португалія несподівано перемогла Францію у фіналі (1:0).
На клубному рівні Роналду є легендою "Реалу". Також він відіграв значну роль в успіхах таких європейських грандів як "Манчестер Юнайтед" та "Ювентус". На даний момент 39-річний Кріштіану виступає в Саудівській Аравії за "Аль-Наср", і якщо вірити словам його дружини Джорджини Родрігес, цілком може залишатися у професійному футболі та грати аж до 50 років, продовжуючи штампувати рекорд за рекордом. Як мінімум у цьому випадку Роналду точно вдасться перевершити досягнення Со Джин Енна, якщо тому колись фахівці ФІФА зарахують до активу всі 250 міжнародних матчів, про які йшлося вище.
